безпричасно —
БЕЗПРИЧА́СНО, діал. Присл. до безприча́сний. Розбігалася чутка, що його [Кармелюка] голоса чути, його погляду стріти, а його краси бачити – ніхто в світі не приміг безпричасно та недбало (Марко Вовчок).
Словник української мови у 20 томах
безпричасно —
БЕЗПРИЧА́СНО, діал. Присл. до безприча́сний. Розбігалася чутка, що його [Кармелюка] голоси чути, його погляду стріти, а його краси бачити — ніхто в світі не приміг безпричасно та недбало (Вовчок, І, 1955, 361).
Словник української мови в 11 томах