Орфографічний словник української мови

безпровиння

безпрови́ння

іменник середнього роду

безневинність

діал.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. безпровиння — -я, с., діал. Безневинність.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. безпровиння — БЕЗПРОВИ́ННЯ, я, с., зах. Безневинність. Його дитина легше вибачила б йому найтемнішу справу, ніж його безпровиння (Ірина Вільде).  Словник української мови у 20 томах
  3. безпровиння — БЕЗПРОВИ́ННЯ, я, с., діал. Безневинність. Його дитина легше вибачила б йому найтемнішу справу, ніж його безпровиння (Вільде, Винен.., 1959, 74).  Словник української мови в 11 томах