безпровиння

БЕЗПРОВИ́ННЯ, я, с., діал. Безневинність.

Його дитина легше вибачила б йому найтемнішу справу, ніж його безпровиння (Вільде, Винен.., 1959, 74).

Значення в інших словниках

1. безпровиння — безпрови́ння іменник середнього роду безневинність діал.  Орфографічний словник української мови
2. безпровиння — -я, с., діал. Безневинність.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. безпровиння — БЕЗПРОВИ́ННЯ, я, с., зах. Безневинність. Його дитина легше вибачила б йому найтемнішу справу, ніж його безпровиння (Ірина Вільде).  Словник української мови у 20 томах