безпровиння
БЕЗПРОВИ́ННЯ, я, с., діал. Безневинність.
Його дитина легше вибачила б йому найтемнішу справу, ніж його безпровиння (Вільде, Винен.., 1959, 74).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- безпровиння — безпрови́ння іменник середнього роду безневинність діал. Орфографічний словник української мови
- безпровиння — -я, с., діал. Безневинність. Великий тлумачний словник сучасної мови
- безпровиння — БЕЗПРОВИ́ННЯ, я, с., зах. Безневинність. Його дитина легше вибачила б йому найтемнішу справу, ніж його безпровиння (Ірина Вільде). Словник української мови у 20 томах