1. Словник української мови у 20 томах

безпровиння

БЕЗПРОВИ́ННЯ, я, с., зах.

Безневинність.

Його дитина легше вибачила б йому найтемнішу справу, ніж його безпровиння (Ірина Вільде).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. безпровиння — безпрови́ння іменник середнього роду безневинність діал. Орфографічний словник української мови
  2. безпровиння — -я, с., діал. Безневинність. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. безпровиння — БЕЗПРОВИ́ННЯ, я, с., діал. Безневинність. Його дитина легше вибачила б йому найтемнішу справу, ніж його безпровиння (Вільде, Винен.., 1959, 74). Словник української мови в 11 томах