безпробудно
БЕЗПРОБУ́ДНО. Присл. до безпробу́дний.
А вона [красуня].. Безпробудно спочиває, — Понад нею сон літає (Щог., Поезії, 1958, 181);
Цілий день Франц Таубенфельд безпробудно пив (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 167).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- безпробудно — безпробу́дно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- безпробудно — Присл. до безпробудний. Великий тлумачний словник сучасної мови
- безпробудно — БЕЗПРОБУ́ДНО. Присл. до безпробу́дний. А вона [красуня] .. Безпробудно спочиває, – Понад нею сон літає (Я. Щоголів); Цілий день Франц Таубенфельд безпробудно пив (Ю. Бедзик). Словник української мови у 20 томах