1. Словник української мови у 20 томах

безпробудно

БЕЗПРОБУ́ДНО.

Присл. до безпробу́дний.

А вона [красуня] .. Безпробудно спочиває, – Понад нею сон літає (Я. Щоголів);

Цілий день Франц Таубенфельд безпробудно пив (Ю. Бедзик).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. безпробудно — безпробу́дно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. безпробудно — Присл. до безпробудний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. безпробудно — БЕЗПРОБУ́ДНО. Присл. до безпробу́дний. А вона [красуня].. Безпробудно спочиває, — Понад нею сон літає (Щог., Поезії, 1958, 181); Цілий день Франц Таубенфельд безпробудно пив (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 167). Словник української мови в 11 томах