безпробудний
БЕЗПРОБУ́ДНИЙ, а, е.
Те саме, що непробу́дний.
Опочивав сном тихим, безпробудним (Сл. Гр.);
Поміщик Золотарьов спинився перед Сашком, дивлячись на нього мутнуватими очима безпробудного п'янички (Ю. Смолич).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- безпробудний — безпробу́дний прикметник Орфографічний словник української мови
- безпробудний — -а, -е. Те саме, що непробудний. Безпробудна пиятика. Великий тлумачний словник сучасної мови
- безпробудний — Незбудний Словник чужослів Павло Штепа
- безпробудний — див. непробудний Словник синонімів Вусика
- безпробудний — БЕЗПРОБУ́ДНИЙ розм. (звичайно про п'яниць, ледарів та пияцтво, ледарство — який не знає міри), НЕПРОБУ́ДНИЙ розм., БЕЗПРОСИ́ПНИЙ розм., НЕПРОСИПУ́ЩИЙ підсил. розм. Словник синонімів української мови
- безпробудний — БЕЗПРОБУ́ДНИЙ, а, е. Те саме, що непробу́дний. Опочивав сном тихим, безпробудним (Сл. Гр.); Поміщик Золотарьов спинився перед Сашком, дивлячись на нього мутнуватими очима безпробудного п’янички (Смолич, Світанок.., 1956, 39). Словник української мови в 11 томах
- безпробудний — Безпробудний, -а, -е Непробудный. Опочивав сном тихим, безпробудним. К. Іов. 8. Словник української мови Грінченка