безпробудний

Безпробудний, -а, -е

Непробудный. Опочивав сном тихим, безпробудним. К. Іов. 8.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. безпробудний — безпробу́дний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. безпробудний — -а, -е. Те саме, що непробудний. Безпробудна пиятика. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. безпробудний — Незбудний Словник чужослів Павло Штепа
  4. безпробудний — БЕЗПРОБУ́ДНИЙ, а, е. Те саме, що непробу́дний. Опочивав сном тихим, безпробудним (Сл. Гр.); Поміщик Золотарьов спинився перед Сашком, дивлячись на нього мутнуватими очима безпробудного п'янички (Ю. Смолич). Словник української мови у 20 томах
  5. безпробудний — див. непробудний Словник синонімів Вусика
  6. безпробудний — БЕЗПРОБУ́ДНИЙ розм. (звичайно про п'яниць, ледарів та пияцтво, ледарство — який не знає міри), НЕПРОБУ́ДНИЙ розм., БЕЗПРОСИ́ПНИЙ розм., НЕПРОСИПУ́ЩИЙ підсил. розм. Словник синонімів української мови
  7. безпробудний — БЕЗПРОБУ́ДНИЙ, а, е. Те саме, що непробу́дний. Опочивав сном тихим, безпробудним (Сл. Гр.); Поміщик Золотарьов спинився перед Сашком, дивлячись на нього мутнуватими очима безпробудного п’янички (Смолич, Світанок.., 1956, 39). Словник української мови в 11 томах