безпробудний

БЕЗПРОБУ́ДНИЙ розм. (звичайно про п'яниць, ледарів та пияцтво, ледарство — який не знає міри), НЕПРОБУ́ДНИЙ розм., БЕЗПРОСИ́ПНИЙ розм., НЕПРОСИПУ́ЩИЙ підсил. розм. Поміщик Золотарьов спинився перед Сашком, дивлячись на нього мутнуватими очима безпробудного п'янички (Ю. Смолич). — Пор. невипра́вний, 1. несосвіте́нний.

МІЦНИ́Й (про сон), ГЛИБО́КИЙ, МІЦНЮ́ЩИЙ підсил. розм., НЕПРОБУ́ДНИЙ, БЕЗПРОБУ́ДНИЙ, БЕЗПРОСИ́ПНИЙ, МЕ́РТВИЙ, НАПІВМЕ́РТВИЙ, БОГАТИ́РСЬКИЙ, ТОВСТИ́Й розм., КРІ́ПКИ́Й розм. Згори, де стояла її хата, глянула на село — Гомін-Цибуля спала, осяяна глухим світлом місяця, спала тим глибоким передранішнім сном, міцнішим за який може бути лише сама смерть (Є. Гуцало); Я спав непробудним сном п'ятнадцять годин (М. Трублаїні); Опочивав сном тихим, безпробудним (Словник Б. Грінченка); Усе кругом спало мертвим сном, нізвідки не доходило ніякого гуку (Панас Мирний); Мій хорий спить важким, напівмертвим сном (І. Франко); Мій приятель заснув богатирським сном (О. Донченко); Хазяїн з хазяйкою спокійненько засипали й товстим сном спали (Марко Вовчок); Василь приліг на книжці і заснув кріпким сном (Панас Мирний).

НЕВИПРА́ВНИЙ (нездатний виправитися, стійкий у своїх, звичайно негативних, схильностях, звичках і т. ін.), НЕПОПРА́ВНИЙ, БЕЗНАДІ́ЙНИЙ, БЕЗПРОСВІ́ТНИЙ підсил. розм.; ЗАКОРЕНІ́ЛИЙ, ЗАШКАРУ́БЛИЙ (який відзначається вже давніми, міцними звичками і т. ін. — звичайно негативними). Невиправний скептик; Корній Іванович вирішив: залучити.. до хорошого діла і цього невиправного пустобреха (І. Волошин); — Ви.. непоправний ідеаліст-мислитель. Кожда дрібниця наводить вас на якісь високі гадки (Г. Хоткевич); Тільки безнадійний педант міг би протестувати проти цих новотворів (М. Рильський); Хтось зовсім близько бухикає, ядушливо і глухо, як старий безпросвітний курець (В. Кучер); Рух цей був безпомічний і нерішучий, він одразу видав у капітанові закоренілого цивільного (Л. Первомайський); Зашкарублий бюрократ. — Пор. 1. безпробу́дний, 1. завзя́тий, 1. несосвіте́нний.

НЕСОСВІТЕ́ННИЙ розм. (про людину — для якого дуже характерні певні негативні ознаки, якості: перев. про дурня, шахрая, ледаря, п'яницю, злодія, негідника тощо), НЕСУСВІ́ТНИЙ розм., НЕПРИТОРЕ́ННИЙ розм. Несосвітенний шахрай; — Нащо ж ті рушниці без патронів? Кому і для чого вони потрібні?.. Ні, Гутман, ти таки несусвітний дурень (П. Колесник); — Ти, Хомо, є неприторенний злодій! — прорекла Дармограїха, наче піп із амвона (Є. Гуцало). — Пор. 1. безпробу́дний, невипра́вний.