безпробудний

Значення в інших словниках

1. безпробудний — безпробу́дний прикметник Орфографічний словник української мови
2. безпробудний — -а, -е. Те саме, що непробудний. Безпробудна пиятика. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. безпробудний — БЕЗПРОБУ́ДНИЙ, а, е. Те саме, що непробу́дний. Опочивав сном тихим, безпробудним (Сл. Гр.); Поміщик Золотарьов спинився перед Сашком, дивлячись на нього мутнуватими очима безпробудного п'янички (Ю. Смолич). Словник української мови у 20 томах
4. безпробудний — див. непробудний Словник синонімів Вусика
5. безпробудний — БЕЗПРОБУ́ДНИЙ розм. (звичайно про п'яниць, ледарів та пияцтво, ледарство — який не знає міри), НЕПРОБУ́ДНИЙ розм., БЕЗПРОСИ́ПНИЙ розм., НЕПРОСИПУ́ЩИЙ підсил. розм. Словник синонімів української мови
6. безпробудний — БЕЗПРОБУ́ДНИЙ, а, е. Те саме, що непробу́дний. Опочивав сном тихим, безпробудним (Сл. Гр.); Поміщик Золотарьов спинився перед Сашком, дивлячись на нього мутнуватими очима безпробудного п’янички (Смолич, Світанок.., 1956, 39). Словник української мови в 11 томах
7. безпробудний — Безпробудний, -а, -е Непробудный. Опочивав сном тихим, безпробудним. К. Іов. 8. Словник української мови Грінченка