Значення в інших словниках
-
безрідний —
(який не має родини) безсімейний, (який живе сам) одинокий, самотній, самітній// сам, сам-самісінький, один, сам-один, один-однісінький.
Словник синонімів Полюги
-
безрідний —
-а, -е. Який не має батьків, родичів; одинокий. || Який утратив або порвав зв'язок із своїм народом, своєю країною.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
безрідний —
БЕЗРІ́ДНИЙ, а, е. Який не має батьків, родичів; одинокий. Були там і безрідні хлопці, ніхто їх не проводжав, ніхто не плакав за ними (Леся Українка); Бувала коло заповітного каменю й Меланочка, підліток, сирота безрідна...
Словник української мови у 20 томах
-
безрідний —
БЕЗДО́МНИЙ (який не має житла, притулку); БЕЗХА́ТНІЙ (який не має своєї хати); БЕЗПРИТУ́ЛЬНИЙ, БЕЗПРИХИ́ЛЬНИЙ діал., БЕЗПРИЧА́ЛЬНИЙ діал. (позбавлений домашнього притулку, родинної опіки).
Словник синонімів української мови
-
безрідний —
Безрі́дний, -на, -не
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
безрідний —
БЕЗРІ́ДНИЙ, а, е. Який не має батьків, родичів; одинокий. Були там і безрідні хлопці, ніхто їх не проводжав, ніхто не плакав за ними (Л. Укр.
Словник української мови в 11 томах
-
безрідний —
Безрідний, -а, -е Безродный. АД. І. 249. Вийди до мене, дівчино ти безрідная. Мет. 80. Тяжко на чужині безрідному проживати. Макс.
Словник української мови Грінченка