безсеребреник

безсере́бреник

іменник чоловічого роду, істота

Значення в інших словниках

1. безсеребреник — БЕЗСЕРЕ́БРЕНИК, а, ч., заст. Те саме, що безсрі́бник. Що ж, коли належу до народу, у якого літератори мусять бути безсеребрениками (Леся Українка).  Словник української мови у 20 томах
2. безсеребреник — БЕЗСЕРЕ́БРЕНИК, а, ч., заст. Те саме, що безсрі́бник. Що ж, коли належу до народу, у якпяп літератори мусять бути безсеребрениками (Л. Укр., V, 1956, 273).  Словник української мови в 11 томах