безсеребреник

БЕЗСЕРЕ́БРЕНИК, а, ч., заст. Те саме, що безсрі́бник.

Що ж, коли належу до народу, у якпяп літератори мусять бути безсеребрениками (Л. Укр., V, 1956, 273).

Значення в інших словниках

1. безсеребреник — безсере́бреник іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. безсеребреник — БЕЗСЕРЕ́БРЕНИК, а, ч., заст. Те саме, що безсрі́бник. Що ж, коли належу до народу, у якого літератори мусять бути безсеребрениками (Леся Українка).  Словник української мови у 20 томах