Значення в інших словниках
-
без'язикий —
Без язика; німий, безсловесний; П. безправний; пор. БЕЗМОВНИЙ.
Словник синонімів Караванського
-
без'язикий —
-а, -е. 1》 Який не має язика. 2》 Який не говорить; німий.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
без'язикий —
БЕЗ'ЯЗИ́КИЙ, а, е. 1. Який не має язика. Без'язикий раб; * У порівн. Ні того дня, ні на другий не дивилася вже вона на свекра, що .. ходив мовчазний, мов без'язикий (Панас Мирний); Дядечко Володимир захихикав, задоволений своїм дотепом.
Словник української мови у 20 томах
-
без'язикий —
див. мовчазний
Словник синонімів Вусика
-
без'язикий —
НІМИ́Й (який не говорить, позбавлений здатності говорити); БЕЗМО́ВНИЙ, БЕЗСЛОВЕ́СНИЙ, БЕЗ'ЯЗИ́КИЙ (в образно-підсилювальній функції — про людей і взагалі живі істоти); БЕЗГОЛО́СИЙ (який втратив голос). — Отак завжди! — гарикнула стара.
Словник синонімів української мови
-
без'язикий —
Без'язикий, -а, -е 1) Не имѣющій языка. Без'язика коняка. Рудан. І. 69. 2) Нѣмой, безсловесный. І всі у ряд поставали, наче без'язикі. Шевч. Дружки без'язикі. КС. 1883. II. 392. Шевченко, вийшовши дивом якимся із тиї темноти притоптаної, похилої, без'язикої. К. (О. 1861. IV. 30).
Словник української мови Грінченка