Значення в інших словниках
-
бензилхлорид —
-у, ч. Ароматичний галогеновмісний вуглеводень; використовують для отримання бензилового спирту.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
бензилхлорид —
БЕНЗИЛХЛОРИ́Д, у, ч., хім. Галогенопохідний вуглеводень ароматичного ряду, безколірна рідина з різким запахом; хлористий бензил. Бензилхлорид застосовують для отримання бензилового спирту та особливо бензилцелюлози (з навч. літ.).
Словник української мови у 20 томах
-
бензилхлорид —
бензилхлори́д (від лат. benzoe – ароматичний сік і хлориди) органічна сполука, безбарвна рідина з різким запахом. Застосовують для одержання бензилового спирту, складних ефірів бензойної кислоти тощо.
Словник іншомовних слів Мельничука