Орфографічний словник української мови

бенкаїн

бенкаї́н

іменник чоловічого роду

знеболювальний засіб

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. бенкаїн — -у, ч. Лікарський препарат, знеболювальний засіб; застосовують переважно в стоматологічній практиці.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. бенкаїн — [від бен(зол) і (ко)каїн] лікарський препарат, знеболювальний засіб. Застосовують переважно в стоматологічній практиці.  Словник іншомовних слів Мельничука