бенкаїн

бенкаї́н

-у, ч.

Лікарський препарат, знеболювальний засіб; застосовують переважно в стоматологічній практиці.

Значення в інших словниках

1. бенкаїн — бенкаї́н іменник чоловічого роду знеболювальний засіб  Орфографічний словник української мови
2. бенкаїн — [від бен(зол) і (ко)каїн] лікарський препарат, знеболювальний засіб. Застосовують переважно в стоматологічній практиці.  Словник іншомовних слів Мельничука