Орфографічний словник української мови

бентега

бенте́га

іменник жіночого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. бентега — БЕНТЕ́ГА, и, ж., поет. Збентеження, хвилювання. Ти мовиш гідно, як колега: – А сполох – це переполох, тривога, переляк, бентега, що охопила багатьох (Д. Білоус); Згадка про дружину сповнює Олександра Кіндратовича приємною бентегою (Ю.  Словник української мови у 20 томах