Орфографічний словник української мови

берберин

бербери́н

іменник чоловічого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. берберин — -у, ч. Алкалоїд, що міститься у листях барбарису та інших рослин.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. берберин — БЕРБЕРИ́Н, у, ч., хім. Алкалоїд, який міститься в багатьох рослинах, особливо в листі барбарису. Сульфати берберину використовують у медицині як жовчогінний засіб (з наук.-попул. літ.).  Словник української мови у 20 томах
  3. берберин — бербери́н (від лат. berberys – барбарис) алкалоїд, що міститься в листях барбарису та деяких інших рослин. Сульфат Б. використовують у медицині як жовчогінний засіб.  Словник іншомовних слів Мельничука