берберин

БЕРБЕРИ́Н, у, ч., хім.

Алкалоїд, який міститься в багатьох рослинах, особливо в листі барбарису.

Сульфати берберину використовують у медицині як жовчогінний засіб (з наук.-попул. літ.).

Значення в інших словниках

1. берберин — бербери́н іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. берберин — -у, ч. Алкалоїд, що міститься у листях барбарису та інших рослин.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. берберин — бербери́н (від лат. berberys – барбарис) алкалоїд, що міститься в листях барбарису та деяких інших рослин. Сульфат Б. використовують у медицині як жовчогінний засіб.  Словник іншомовних слів Мельничука