1. Словник української мови у 20 томах

берберин

БЕРБЕРИ́Н, у, ч., хім.

Алкалоїд, який міститься в багатьох рослинах, особливо в листі барбарису.

Сульфати берберину використовують у медицині як жовчогінний засіб (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. берберин — бербери́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. берберин — -у, ч. Алкалоїд, що міститься у листях барбарису та інших рослин. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. берберин — бербери́н (від лат. berberys – барбарис) алкалоїд, що міститься в листях барбарису та деяких інших рослин. Сульфат Б. використовують у медицині як жовчогінний засіб. Словник іншомовних слів Мельничука