берберин
бербери́н
(від лат. berberys – барбарис)
алкалоїд, що міститься в листях барбарису та деяких інших рослин. Сульфат Б. використовують у медицині як жовчогінний засіб.
Джерело:
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- берберин — бербери́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- берберин — -у, ч. Алкалоїд, що міститься у листях барбарису та інших рослин. Великий тлумачний словник сучасної мови
- берберин — БЕРБЕРИ́Н, у, ч., хім. Алкалоїд, який міститься в багатьох рослинах, особливо в листі барбарису. Сульфати берберину використовують у медицині як жовчогінний засіб (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах