бех —
виг., розм., рідко. Уживається як присудок за знач. бехнути і бехнутися.
Великий тлумачний словник сучасної мови
бех —
БЕХ, виг., розм. Уживається як присудок за знач. бе́хнути і бе́хнутися. І входять до хати два, із Головком Іваном. Та один на порозі у хату з пістоля – бех! (Г. Колісник).
Словник української мови у 20 томах