бех

Бех!

меж.

1) Бухъ! (о паденіи).

2) Бацъ! (о выстрѣлѣ). ЗОЮР. І. 284.

---------------

Бех, -ха

м.

1) раст. Cicuta virosa L. ЗЮЗО. І. 116.

2) Въ заклинаніяхъ употребл. какъ болѣзнь, родственная съ бешихою. Богородице Діво! прошу тебе вишептать і вимовить бех і бешиху. Чуб. І. 115.

Значення в інших словниках

1. бех — бех вигук незмінювана словникова одиниця рідко  Орфографічний словник української мови
2. бех — виг., розм., рідко. Уживається як присудок за знач. бехнути і бехнутися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. бех — БЕХ, виг., розм. Уживається як присудок за знач. бе́хнути і бе́хнутися. І входять до хати два, із Головком Іваном. Та один на порозі у хату з пістоля – бех! (Г. Колісник).  Словник української мови у 20 томах
4. бех — див. бух; падати  Словник синонімів Вусика
5. бех — БЕХ, виз., розм., рідко. Уживається як присудок за знач. бе́хнути і бе́хнутися.  Словник української мови в 11 томах