Орфографічний словник української мови

бешбармак

бешбарма́к

іменник чоловічого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. бешбармак — -а, ч. У тюркських народів – страва з дрібно порубаної відвареної баранини з додаванням зварених у бульйоні шматочків прісного тіста, яку їдять руками.  Великий тлумачний словник сучасної мови