бешамель — Орфографічний словник української мови

бешамель — -і, ж. Приправа, соус із яєць, молока, борошна для м'ясних і рибних страв. Великий тлумачний словник сучасної мови
бешамель — БЕШАМЕ́ЛЬ, і, ж., кул. Приправа, соус із молока або вершків з яйцями та борошном, яким поливають м'ясні, рибні чи інші страви. Назва соусу бешамель походить від імені кухаря Бешамеля, що був при дворі Людовика XIV (із журн.). Словник української мови у 20 томах
бешамель — бешаме́ль (франц. bochamel) приправа, соус з яєць, молока, борошна для м’ясних і рибних страв. Від прізвища кухаря Бешамеля при дворі Людовіка XIV. Словник іншомовних слів Мельничука
бешамель — Соус, що його готують з борошна, масла і молока; подають до білого м'яса, риби і овочевих страв (цвітної капусти, спаржі); назва походить від імені винахідника соусу маркіза Л. де Бешамеля (Bechameil). Універсальний словник-енциклопедія