бешамель

БЕШАМЕ́ЛЬ, і, ж., кул.

Приправа, соус із молока або вершків з яйцями та борошном, яким поливають м'ясні, рибні чи інші страви.

Назва соусу бешамель походить від імені кухаря Бешамеля, що був при дворі Людовика XIV (із журн.).

Значення в інших словниках

1. бешамель — бешаме́ль іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. бешамель — -і, ж. Приправа, соус із яєць, молока, борошна для м'ясних і рибних страв.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. бешамель — бешаме́ль (франц. bochamel) приправа, соус з яєць, молока, борошна для м’ясних і рибних страв. Від прізвища кухаря Бешамеля при дворі Людовіка XIV.  Словник іншомовних слів Мельничука
4. бешамель — Соус, що його готують з борошна, масла і молока; подають до білого м'яса, риби і овочевих страв (цвітної капусти, спаржі); назва походить від імені винахідника соусу маркіза Л. де Бешамеля (Bechameil).  Універсальний словник-енциклопедія