бистро —
Присл. до бистрий.
Великий тлумачний словник сучасної мови
бистро —
БИ́СТРО, розм. Присл. до би́стрий. Тільки птиця хутко гору перелітає, риба бистро ріку перепливає (Марко Вовчок); Ніч бистро надходила (М. Коцюбинський).
Словник української мови у 20 томах
бистро —
би́стро швидко (ст): Пан Шмалємберґ бистро, зґрабно затягнув свої чорні рукавички і відкрив портфеля (Керницький)
Лексикон львівський: поважно і на жарт
бистро —
ШВИ́ДКО (з великою швидкістю), СТРІ́МКО, СТРІМЛИ́ВО, СКО́РО, ХУ́ТКО, БИ́СТРО, ПРУ́ДКО, ШПА́РКО, ГІ́НКО, МЕРЩІ́Й, СТРІЛО́Ю, ВИ́ХОРЕМ, ВИ́ХОРЦЕ́М, ПОРИ́ВНО підсил., ПОРИ́ВЧАСТО підсил., НЕВПИ́ННО (НЕУПИ́ННО) підсил., ШАЛЕ́НО підсил.
Словник синонімів української мови
бистро —
БИ́СТРО. Присл. до би́стрий. Бистріше бігли [троянці] од хортів (Котл., І, 1952, 228); Тільки птиця хутко гору перелітає, риба бистро ріку перепливає (Вовчок, І, 1955, 330); Ніч бистро надходила (Коцюб., І, 1955, 315).
Словник української мови в 11 томах