благовіститися —
БЛАГОВІСТИ́ТИСЯ, и́ться, недок., рел.-церк. Пас. до благовісти́ти. Закон і Пророки були до Івана [Хрестителя]; відтоді Царство Боже благовіститься, і кожен силкується втиснутись в нього (Біблія. Пер. І. Огієнка).
Словник української мови у 20 томах