Орфографічний словник української мови

благодійництво

благоді́йництво

іменник середнього роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. благодійництво — Добровільна безкорислива пожертва фізичних та юридичних осіб у поданні набувачам матеріальної, фінансової, організаційної та іншої благодійної допомоги. Специфічними формами Б. є меценатство і спонсорство. "Про благодійництво та благодійні організації", Стаття 1  Словник термінів законодавства України
  2. благодійництво — -а, с. і благодійність, -ності, ж. Добровільна безкорислива пожертва фізичних або юридичних осіб у вигляді матеріальної, фінансової, організаційної чи іншої допомоги.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. благодійництво — БЛАГОДІ́ЙНИЦТВО, а, с. Те саме, що благоді́йність. Десятки тисяч неприбуткових культурно-мистецьких організацій виживають економічно завдяки благодійництву та податковим пільгам (з газ.  Словник української мови у 20 томах
  4. благодійництво — див. допомога  Словник синонімів Вусика
  5. благодійництво — ДОБРОЧИ́ННІСТЬ (надання допомоги, перев. матеріальної, бідним людям, соціально не захищеним групам населення), ДОБРОДІ́ЙНІСТЬ, ФІЛАНТРО́ПІЯ, ДОБРОДІЯ́ННЯ розм., БЛАГОДІ́ЙНІСТЬ розм., БЛАГОДІ́ЙНИЦТВО розм.  Словник синонімів української мови