благодійництво

благоді́йництво

-а, с. і благодійність, -ності, ж.

Добровільна безкорислива пожертва фізичних або юридичних осіб у вигляді матеріальної, фінансової, організаційної чи іншої допомоги.

Значення в інших словниках

1. благодійництво — благоді́йництво іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. благодійництво — Добровільна безкорислива пожертва фізичних та юридичних осіб у поданні набувачам матеріальної, фінансової, організаційної та іншої благодійної допомоги. Специфічними формами Б. є меценатство і спонсорство. "Про благодійництво та благодійні організації", Стаття 1  Словник термінів законодавства України
3. благодійництво — БЛАГОДІ́ЙНИЦТВО, а, с. Те саме, що благоді́йність. Десятки тисяч неприбуткових культурно-мистецьких організацій виживають економічно завдяки благодійництву та податковим пільгам (з газ.  Словник української мови у 20 томах
4. благодійництво — див. допомога  Словник синонімів Вусика
5. благодійництво — ДОБРОЧИ́ННІСТЬ (надання допомоги, перев. матеріальної, бідним людям, соціально не захищеним групам населення), ДОБРОДІ́ЙНІСТЬ, ФІЛАНТРО́ПІЯ, ДОБРОДІЯ́ННЯ розм., БЛАГОДІ́ЙНІСТЬ розм., БЛАГОДІ́ЙНИЦТВО розм.  Словник синонімів української мови