благодійництво
благоді́йництво
-а, с. і благодійність, -ності, ж.
Добровільна безкорислива пожертва фізичних або юридичних осіб у вигляді матеріальної, фінансової, організаційної чи іншої допомоги.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- благодійництво — благоді́йництво іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- благодійництво — Добровільна безкорислива пожертва фізичних та юридичних осіб у поданні набувачам матеріальної, фінансової, організаційної та іншої благодійної допомоги. Специфічними формами Б. є меценатство і спонсорство. "Про благодійництво та благодійні організації", Стаття 1 Словник термінів законодавства України
- благодійництво — БЛАГОДІ́ЙНИЦТВО, а, с. Те саме, що благоді́йність. Десятки тисяч неприбуткових культурно-мистецьких організацій виживають економічно завдяки благодійництву та податковим пільгам (з газ. Словник української мови у 20 томах
- благодійництво — див. допомога Словник синонімів Вусика
- благодійництво — ДОБРОЧИ́ННІСТЬ (надання допомоги, перев. матеріальної, бідним людям, соціально не захищеним групам населення), ДОБРОДІ́ЙНІСТЬ, ФІЛАНТРО́ПІЯ, ДОБРОДІЯ́ННЯ розм., БЛАГОДІ́ЙНІСТЬ розм., БЛАГОДІ́ЙНИЦТВО розм. Словник синонімів української мови