благодійництво
ДОБРОЧИ́ННІСТЬ (надання допомоги, перев. матеріальної, бідним людям, соціально не захищеним групам населення), ДОБРОДІ́ЙНІСТЬ, ФІЛАНТРО́ПІЯ, ДОБРОДІЯ́ННЯ розм., БЛАГОДІ́ЙНІСТЬ розм., БЛАГОДІ́ЙНИЦТВО розм. Знаючи, що пані дуже багата, він почав провадити їй про доброчинність і любов до ближнього (переклад М. Лукаша); Юзеф Крапивницький став Ільницьким війтом і найбагатшим паном, а його дружина — зразком добродійності (С. Чорнобривець); Тут міщанській філантропії нема місця (М. Хвильовий); Добродіяння для нього не такий собі "купецький" жест і не замолювання гріхів, а дуже природний вияв людяності (з газети); Не давай переваги справам людським Над Твоїм благодійництвом, Господи милостивий (І. Драч).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- благодійництво — благоді́йництво іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- благодійництво — Добровільна безкорислива пожертва фізичних та юридичних осіб у поданні набувачам матеріальної, фінансової, організаційної та іншої благодійної допомоги. Специфічними формами Б. є меценатство і спонсорство. "Про благодійництво та благодійні організації", Стаття 1 Словник термінів законодавства України
- благодійництво — -а, с. і благодійність, -ності, ж. Добровільна безкорислива пожертва фізичних або юридичних осіб у вигляді матеріальної, фінансової, організаційної чи іншої допомоги. Великий тлумачний словник сучасної мови
- благодійництво — БЛАГОДІ́ЙНИЦТВО, а, с. Те саме, що благоді́йність. Десятки тисяч неприбуткових культурно-мистецьких організацій виживають економічно завдяки благодійництву та податковим пільгам (з газ. Словник української мови у 20 томах
- благодійництво — див. допомога Словник синонімів Вусика