Значення в інших словниках благословляючий — БЛАГОСЛОВЛЯ́ЮЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. теп. ч. до благословля́ти. Зіновій-Богдан.. торкнувся устами благословляючої руки (Ле, Хмельницький, І, 1957, 241). Словник української мови в 11 томах