Орфографічний словник української мови

блаженно

блаже́нно

прислівник

незмінювана словникова одиниця

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. блаженно — Присл. до блаженний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. блаженно — БЛАЖЕ́ННО. Присл. до блаже́нний 1. Я .. блаженно озираюсь і дивлюсь на професора (М. Івченко); Тут він сів на пеньочку, блаженно простяг ноги й довго відсапувався (І. Багряний); Обличчя його [Івана] блаженно сяяло, й він щасливо усміхався (Б.  Словник української мови у 20 томах
  3. блаженно — БЛАЖЕ́ННО. Присл. до блаже́нний. Вона була така щаслива в цю мить, і так блаженно сяяли її блискучі очі (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 141).  Словник української мови в 11 томах