Значення в інших словниках
-
блакит —
-у, ч., рідко. Те саме, що блакить.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
блакит —
БЛАКИ́Т, у, ч., поет., рідко. Те саме, що блаки́ть. Я золота в сонця візьму, блакиту морського позичить попросим русалку саму (Леся Українка); Чисте небо усміхалось своїм безмежним блакитом до темної зелені борів (І.
Словник української мови у 20 томах
-
блакит —
БЛАКИ́ТЬ (блакитний колір), ГОЛУБІ́НЬ, ГОЛУБИЗНА́, БЛАКИ́Т заст.; ЛАЗУ́Р поет. (перев. про небо, море); БІРЮЗА́. Мов крижини, пливли в небесній блакиті хмари (В. Шевчук); Змарніла, зблякла краса молодиці..
Словник синонімів української мови
-
блакит —
БЛАКИ́Т, у, ч., рідко. Те саме, що блаки́ть. Я золота в сонця візьму, блакиту морського позичить попросим русалку саму (Л. Укр., І, 1951, 412); Чисте небо усміхалось своїм безмежним блакитом до темної зелені борів (Фр., V, 1951, 52).
Словник української мови в 11 томах
-
блакит —
Блакит, -ту м. = блакить 2. А зорі на небі з блакиту виринають. К. Дз. 145. Блакит на небі був такий, що й написать його не можна. Щог. Сл. 69.
Словник української мови Грінченка