Орфографічний словник української мови

блефарит

блефари́т

іменник чоловічого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. блефарит — -у, ч., мед. Запалення краю повік.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. блефарит — (мед.) війниця  Словник чужослів Павло Штепа
  3. блефарит — БЛЕФАРИ́Т, у, ч., вет., мед. Запалення краю повік. Лікування блефариту, що включає змазування повік ліками, рекомендованими лікарем, може проводити вдома сам пацієнт або його рідні (із журн.).  Словник української мови у 20 томах
  4. блефарит — блефари́т (від грец. βλεφαρον – повіка) запалення вільного краю повік.  Словник іншомовних слів Мельничука