блефарит

блефари́т

(від грец. βλεφαρον – повіка)

запалення вільного краю повік.

Значення в інших словниках

1. блефарит — блефари́т іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. блефарит — -у, ч., мед. Запалення краю повік.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. блефарит — (мед.) війниця  Словник чужослів Павло Штепа
4. блефарит — БЛЕФАРИ́Т, у, ч., вет., мед. Запалення краю повік. Лікування блефариту, що включає змазування повік ліками, рекомендованими лікарем, може проводити вдома сам пацієнт або його рідні (із журн.).  Словник української мови у 20 томах