блефарит

блефари́т

(від грец. βλεφαρον – повіка)

запалення вільного краю повік.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. блефарит — блефари́т іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. блефарит — БЛЕФАРИ́Т, у, ч., вет., мед. Запалення краю повік. Лікування блефариту, що включає змазування повік ліками, рекомендованими лікарем, може проводити вдома сам пацієнт або його рідні (із журн.). Словник української мови у 20 томах
  3. блефарит — -у, ч., мед. Запалення краю повік. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. блефарит — (мед.) війниця Словник чужослів Павло Штепа