блефарит
БЛЕФАРИ́Т, у, ч., вет., мед.
Запалення краю повік.
Лікування блефариту, що включає змазування повік ліками, рекомендованими лікарем, може проводити вдома сам пацієнт або його рідні (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- блефарит — блефари́т іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- блефарит — -у, ч., мед. Запалення краю повік. Великий тлумачний словник сучасної мови
- блефарит — (мед.) війниця Словник чужослів Павло Штепа
- блефарит — блефари́т (від грец. βλεφαρον – повіка) запалення вільного краю повік. Словник іншомовних слів Мельничука