блефарит

БЛЕФАРИ́Т, у, ч., вет., мед.

Запалення краю повік.

Лікування блефариту, що включає змазування повік ліками, рекомендованими лікарем, може проводити вдома сам пацієнт або його рідні (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. блефарит — блефари́т іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. блефарит — -у, ч., мед. Запалення краю повік. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. блефарит — (мед.) війниця Словник чужослів Павло Штепа
  4. блефарит — блефари́т (від грец. βλεφαρον – повіка) запалення вільного краю повік. Словник іншомовних слів Мельничука