блінт — Орфографічний словник української мови

блінт — -а, ч. Безфарбове плоскозаглиблене тиснення на книжкових палітурках або товстому папері. Великий тлумачний словник сучасної мови
блінт — БЛІНТ, а́, ч., полігр. Безфарбове заглиблене тиснення на книжкових палітурках або товстому папері. Блінт – це поглиблене тиснення без фольги, при якому в самому матеріалі утворюється поглиблене рельєфне зображення (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах
блінт — (від нім. blind – сліпий) зображення (безколірне заглиблення) на книжкових оправах, утворене гарячим тисненням. Словник іншомовних слів Мельничука