бомж —
-а, ч., розм. Особа без певного місця проживання.
Великий тлумачний словник сучасної мови
бомж —
БОМЖ, а і а́, ч., розм. Людина, яка не має постійного місця проживання, помешкання, певних занять; безпритульний, бездомний; волоцюга. Оригінальний прозаїк Михайло Скаліцький написав повість про бомжа – твір з погляду життєвої правди вражаючий (із журн.
Словник української мови у 20 томах
бомж —
А, ч., абр. (від рос. «без определенного места жительства» — без визначеного місця проживання). Бездомний чоловік, жебрак.
Словник сучасного українського сленгу
бомж —
(-а) ч.; жрм. Людина без житла; волоцюга. Іван Новаковський, на прізвисько Новокаїн, інша версія Ваня Каїн, гнаний і упосліджений (себто у послід перемінений) літератор, видавець і культуролог, бомж...
Словник жарґонної лексики української мови