Орфографічний словник української мови

бомкати

бо́мкати

дієслово недоконаного виду

розм.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. бомкати — -ає, недок., розм. Дзвонити уривчасто, неголосно (про дзвін).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. бомкати — БО́МКАТИ, ає, недок., розм. Дзвонити уривчасто, неголосно (про дзвін). Кайдани у кожного з них дінькали і бомкали з дитинства, розповідаючи про той Сибір і про це Забайкалля (І.  Словник української мови у 20 томах
  3. бомкати — ДЗВОНИ́ТИ (викликати звуки, ударяючи в дзвін, калатаючи дзвінком тощо; видавати дзвін); БО́ВКАТИ розм., БЕ́ВКАТИ розм., БЕ́МКАТИ розм., БА́МКАТИ розм., БО́МКАТИ розм. рідше, БАЛА́МКАТИ діал. (перев. про великий дзвін); ДЗЕЛЕ́НЬКАТИ, ТЕЛЕ́НЬКАТИ розм.  Словник синонімів української мови
  4. бомкати — БО́МКАТИ, ає, недок., розм. Дзвонити уривчасто, неголосно (про дзвін).  Словник української мови в 11 томах
  5. бомкати — Бомкати, -каю, -єш гл. Болтать, разсказывать не очень правдоподобное. Щось там люде бомкают. Фр. Пр. 107.  Словник української мови Грінченка