Орфографічний словник української мови

бонапартист

бонапарти́ст

іменник чоловічого роду, істота

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. бонапартист — -а, ч. Прихильник бонапартизму.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. бонапартист — БОНАПАРТИ́СТ, а, ч. Прихильник бонапартизму. Нападали на нас німецькі пси-рицарі, дістали Льодове побоїще. Напали бонапартисти – тут і кості лишили (М. Стельмах); Гаслом бонапартистів став перегляд конституції 1848 року (з наук.-попул. літ.  Словник української мови у 20 томах