бонапартист

бонапарти́ст

-а, ч.

Прихильник бонапартизму.

Значення в інших словниках

1. бонапартист — бонапарти́ст іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. бонапартист — БОНАПАРТИ́СТ, а, ч. Прихильник бонапартизму. Нападали на нас німецькі пси-рицарі, дістали Льодове побоїще. Напали бонапартисти – тут і кості лишили (М. Стельмах); Гаслом бонапартистів став перегляд конституції 1848 року (з наук.-попул. літ.  Словник української мови у 20 томах