Орфографічний словник української мови

бородай

борода́й

іменник чоловічого роду, істота

рідко

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. бородай — -я, ч., розм., рідко. Те саме, що бородань.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. бородай — БОРОДА́Й, я́, ч., розм., рідко. Те саме, що борода́нь. Це був вищий від усіх на голову чорний бородай (Ю. Смолич).  Словник української мови у 20 томах
  3. бородай — див. бородань  Словник синонімів Вусика
  4. бородай — БОРОДА́НЬ розм. (бородатий чоловік), БОРОДА́Ч розм., БОРОДА́ТИЙ розм., БОРОДА́Й розм. рідко; БОРОДА́ розм. (звичайно в звертанні).  Словник синонімів української мови
  5. бородай — БОРОДА́Й, ая́, ч., розм., рідко. Те саме, що борода́нь. Це був вищий від усіх на голову чорний бородай (Смолич, II, 1958, 35).  Словник української мови в 11 томах
  6. бородай — Бородай, -дая м. = бородань. Вх. Зн. 4.  Словник української мови Грінченка