бородай

БОРОДА́НЬ розм. (бородатий чоловік), БОРОДА́Ч розм., БОРОДА́ТИЙ розм., БОРОДА́Й розм. рідко; БОРОДА́ розм. (звичайно в звертанні). З Максимом Рильським бесідує Петро Вершигора — кінематографіст, партизан, письменник — чудесний бородань з молодими хитрими очима (Ю. Мартич); Молодь танцювала.. А згодом уже хтось і з вусачів та бородачів з силою вдаряв шапкою і ставав у коло (Ю. Збанацький); — От побачите! Накликала я і вусатих, і бородатих, і сивоволосих, і лисих, як облизаний макогін! — говорила і разом реготалась Христина (І. Нечуй-Левицький); На роботу він (купець) приймав тільки старовірів, яким був сам. Це були один в один бородаї в личаках і яскравих сорочках (Ю. Смолич); — Ей, борода, у тебе мій диск? (О. Гончар).

Значення в інших словниках

1. бородай — борода́й іменник чоловічого роду, істота рідко  Орфографічний словник української мови
2. бородай — -я, ч., розм., рідко. Те саме, що бородань.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. бородай — БОРОДА́Й, я́, ч., розм., рідко. Те саме, що борода́нь. Це був вищий від усіх на голову чорний бородай (Ю. Смолич).  Словник української мови у 20 томах
4. бородай — див. бородань  Словник синонімів Вусика
5. бородай — БОРОДА́Й, ая́, ч., розм., рідко. Те саме, що борода́нь. Це був вищий від усіх на голову чорний бородай (Смолич, II, 1958, 35).  Словник української мови в 11 томах
6. бородай — Бородай, -дая м. = бородань. Вх. Зн. 4.  Словник української мови Грінченка