боягузтво

боягу́зтво

іменник середнього роду

Значення в інших словниках

1. боягузтво — -а, с. Власт. боягузові боязкість, лякливість.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. боягузтво — БОЯГУ́ЗТВО, а, с. Власт. боягузові боязкість, лякливість. Ненавидить [Віра] Карпа. Все в ньому тепер їй огидне: і оцей притишений голос, і пристрасть його, і боягузтво (А.  Словник української мови у 20 томах
3. боягузтво — БОЯГУ́ЗТВО, а, с. Властива боягузові боязкість, лякливість. [Тимофій:] Тільки примітивні люди чіпляються за цього старого бога [совість], щоб виправдати своє боягузтво (Корн., Чому посміх, зорі, 1958, 23); Ненавидить [Віра] Карпа.  Словник української мови в 11 томах