брандер

бра́ндер

іменник чоловічого роду

Значення в інших словниках

1. брандер — -а, ч. Судно, навантажене займистою чи вибуховою речовиною, яке застосовували для підпалювання ворожих кораблів.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. брандер — БРА́НДЕР, а, ч., мор. 1. В епоху вітрильного флоту – судно, навантажене горючими і вибуховими речовинами, признач. для підпалювання ворожих кораблів.  Словник української мови у 20 томах
3. брандер — бра́ндер (нім. Brander, від Brand – горіння, пожежа) судно, навантажене горючою або вибуховою речовиною. Його застосовували для підпалювання ворожих кораблів.  Словник іншомовних слів Мельничука